Прийменник О в пол. мові

     Тут розповім не просто про прийменник, а про переклад цього слова в конструкціях із різними значеннями на українську мову.

   1. Прийменник о як указівка на предмет/засіб, за допомогою якого виконується дія (з місцевим відмінком); о/на:
 

•    Przesiedział w ciemnym lochu pół roku o chlebie i wodzie — укр. Він просидів у темному льосі пів року на хлібі та воді. 
•    Chodzi o kulach — укр. (Він/вона) ходить на костурах.
•    Nie porusza się o własnych siłach — укр. Не рухається самостійно.

     2. Прийменник о як означення розміру, довжини, величини, товщини тощо (з місцевим відмінком); о/з,завдовжки, завширшки, завглибшки:
 

•     Odcinek drogi o długości pięciu kilometrów — укр. Відрізок дороги завдовжки п'ять кілометрів. 
•     Jezioro o głębokości dwóch metrów — укр. Озеро завглибшки два метри. 
•    Koło o wielkiej średnicy — укр. Коло з великим діаметром/ Коло великого діаметру.

     3. Прийменник о як указівка на зовнішню ознаку, внутрішню властивість чи особливість чогось або когось (з місцевим відмінком); о/з:

•      Perfumy o mocnym zapachu — укр. Парфуми з міцним запахом.
•     Człowiek o szarych oczach — людина з сірими очима.
•     Farba o odcieniu zbliżonym do naturalnego — укр. Фарба з відтінком, наближеним до природного.
•     Kobieta o obfitych kształtach — укр. Жінка з пишними формами.

    4. Прийменник о як указівка на кількісну різницю під час порівнянь; о/на:

•     Brat jest starszy ode mnie o pięć lat — укр. Брат старший від мене на п'ять років.

     5. Прийменник о як указівка на причину образи, злості чи гніву (зі знахідним відмінком); о/через: 

•      Jestem o to zły — укр. Я через це злий.
•     Obraziłem się o głupie żarty — укр. Я образився через безглузді жарти. А також: Obraziłem się przez głupie żarty. 
•     Nie ma się o co gniewać — укр. Нема через що сердитися. 
•     Kłócić się o talerz — укр. Сваритися через тарілку.

    6. Прийменник о як указівка на об'єкт турботи, страху, журби (зі знахідним відмінком); о/про, за:

•     Dbać o dzieci — укр. Дбати про дітей.

•     Boję się o jego zdrowie — укр. Боюся за його здоров'я.

    7. Прийменник о як указівка на об'єкт звинувачень чи підозри (зі знахідним відмінком); о/у//в:

• Podejrzewać o malwersacje finansowe — укр. Підозрювати у зловживанні фінансовими витратами.

• Oskarżać o przekroczenie uprawnień — укр. Звинувачувати в перевищуванні повноважень.

   8. Прийменник о як указівка на питання, клопотання, прохання; о/про:

• Pytać o cenę biletu — укр. Запитувати про ціну квитка.
• Starać się o wizę — укр. Клопотати про візу.
• Prosić o pomoc — укр. Просити допомоги.
  

Дієслова pytać, starać się ('клопотати') та prosić вимагають після себе прийменника о у знахідному відмінку, хоча з деякими дієсловами можна скласти інші речення: Proszę cię bardzo; Proszę siadać; Postaram się to zrobić szybciej. Тут ужито постаратися не у значенні 'поклопотати' та слово просити, але когось просити, а не про щось, а також просити+інфінітив. Коли ж ми просимо про щось, то буде prosimy o łaskę, proszę o pomoc. Іноді дещо залежить від керування дієслова.

   9. Прийменник о як указівка на об'єкт боротьби, змагання, суперечок; о/за:

•      Walczyć o wolność — укр. Боротися за волю.
•      Rywalizować o złoty medal — укр. Змагатися за золоту медаль.

   10. Прийменник о як указівка на час; о/у,о: 

•      Spotkamy się o szóstej — укр. Зустрінемося о шостій.
•      O tej porze sklep jest pusty — укр. У цей час крамниця пуста. А також: О цій порі магазин пустий.

   11. Прийменник о вживають на означення предмета, з яким хтось чи щось стикається, зближується під час руху або на які спирається (зі знахідним відмінком); о/об:

•     Oprzeć się o ścianę — укр. Обпертися об стіну.
•     Fale biją o skałę — укр. Хвилі б'ються об скелю.

   12. Прийменник о вказує на об'єкт думки, знань, суджень, переконань (з місцевим відмінком); о/про:

•     Zapomniałem o swoich przyjaciołach — укр. Я забув про своїх друзів.
•     Pamiętać o swoich obowiązkach — укр. Пам'ятати про свої обов'язки.
•     Myśleć o polityce zagranicznej — укр. Думати про закордонну політику.