Прагматика перекладу та інтерференція

     Coraz częściej nasuwa się na oczy jakiś problem w rozmowie z ludźmi innej kultury, narodowości i wychowania.
     Spróbuję opowiedzieć o skomplikowanych rzeczach w łatwy sposób. Napotykam się na rzeczy, których nie ma w rzeczywistości kultury obcego kraju. Oprócz tego są zdania, których sens trzeba rozumieć tak, jakbyś urodził się tam, gdzie ten wyraz zaczął funkcjonować.     

        

     Прагматика перекладу — це вплив на отримувача перекладу (адресанта на адресата).
    Лінгвістична прагматика вивчає здатність людини виражати свої наміри та розуміти наміри співрозмовника.     
      Прагматичні аспекти спілкування — аспекти, пов'язані із впливом суб'єктів один на одного за допомогою мовних засобів.

     Усе це в сукупності і є прагматикою — ставлення комунікантів до інформації, вплив на співрозмовника, умови використання мови в актах комунікації та контекст висловлювання. Мова в дії, адже прагма (πραγμα) з грецької перекладають як дію. Прагматику перекладу поділяють на три складові: мету повідомлення, відбір мовних одиниць та комунікативний ефект.

     Сприймаючи інформацію, отримувач повідомлення тим самим вступає у прагматичні відносини з текстом. А здатність тексту викликати в людини певні емоції, провокувати на певні дії і є комунікативним ефектом під назвою прагматичний аспект, або прагматика тексту. У нашому випадку це прагматика тексту перекладу. Ще прагматикою тексту називають відношення між висловлюванням та учасниками комунікації, тобто те, що я написав вище: реакція співрозмовників на інформацію, яку один із них доносить.

    Науковці ще не прийшли до єдиного визначення терміна «прагматика» в лінгвістиці, але можна з точністю сказати, що прагматика невідривна від мовлення та мовленнєвих ситуацій, у яких на речення треба дивитися з погляду мовця, якому передають інформацію (іншими словами, це люди в мовленні).

     Ми розглянемо різні прагматичні адаптації під час перекладу (акценти на змістовій, емоційній чи ситуативній складовій). Ніхто не пояснюватиме, як на лекціях, що до чого, а на прикладах буде зображено ці самі адаптації. В одному випадку не вистачатиме фонових знань, аби перекласти щось іншою мовою, а в іншому — зміст речення та його інтерпретація не будуть відповідати головному сенсові висловлювання. Крім того, є речення, у яких прагматичних адаптацій не треба.

    Фонові знання (за В. Комісаровим) — сукупність даних та відомостей про специфіку країни, мову якої вивчають, її національну культуру, менталітет народу, національні особливості вербальної та невербальної поведінки тощо.
   Фонові знання є основою національно-культурного рівня володіння мовою.

     У Російській Федерації берізка як особливий символ країни (вірші С. Єсеніна) — краса, стрункість, крихкість тощо, а в Україні це калина, але із зовсім іншим сенсом. Тож стараймося передати думки так, щоб було досягнуто поставленої мети комунікації.

     Як ви розумієте, визначень прагматики не забракне. Мені дуже сподобалось визначення професора Г. Г. Матвеєвої: «Прагматика — це аспект функціонування мовних одиниць, вибір котрих визначається інтенційно важливими завданнями відправника тексту, який ураховує ситуативні умови акту спілкування і прийняті в даному функціональному стилі нормативні способи вживання мови».
     А  тепер  доцільно  говорити  про  прагматичну компетенцію — здатність ефективно використовувати мову в контексті відповідної форми; це вміння орієнтуватися в певній ситуації та формулювати висловлювання у прямому зв'язку з намірами мовця. Через відсутність прагматичної компетенції виникає прагматична невдача під час комунікації.

    Прагматична компетенція напряму пов'язана із фоновими знаннями.

    Причиною прагматичної невдачі під час перекладу може бути міжмовна інтерференція (хтось бачить в іноземному слові щось схоже у своїй мові, а неправильно застосована форма слова призводить до непорозуміння — прагматичної невдачі).